Заняття з розвитку мовлення та мовленнєвого спілкування дошкільників буде ефективним за умови повноцінної реалізації мовленнєвого потенціалу кожної дитини.

Педагог повинен:

забезпечувати зручне розташування дітей під час занять (по колу,

півколом тощо), яке давало б змогу вести розмову (очі в очі) не лише з педагогом, а й з однолітками;

уникати надмірного академізму в підході до розв'язання

мовленнєвих завдань заняття;

добирати теми занять та для обговорення так, щоб вони викликали

інтерес, знаходили емоційний відгук у свідомості й душі кожної дитини, підпорядковувалися темі навчально-виховного блоку тижня та темі дня;

проводити заняття спокійно, впевнено, у жвавому темпі, водночас

надаючи дітям можливість поміркувати;

підтримувати фізичну і психічну активність дітей задля ефективності

їхньої інтелектуально-мовленнєвої роботи;

будувати з дітьми розмову, а не монолог вихователя, який стомлює

дитину;

підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину

до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки;

розвивати в собі вміння й звичку слухати дітей, не гасити мовленнєву

ініціативу своєю надмірною активністю і досвідченістю;

уникати втручання в розповідь дитини, виправляння помилок у процесі

її мовлення;

керуватися певними правилами під час постановки запитань:

- формулювати запитання так, щоб спонукати дітей до відповіді;
- адресувати запитання всім дітям, а викликати для відповіді одну дитину;
- ставити запитання так, щоб у формулюванні було ключове слово, яке і вимагає правильної відповіді;

- запитувати почергово кожну дитину, уникаючи звернень до дітей у тому порядку, в якому вони сидять;

сприяти набуттю дітьми комунікативної взаємодії, даючи можливість

спілкуватися з однолітками (запитувати, повідомляти, пропонувати, обстоювати думку, доводити її;

працювати щоразу з іншою дитиною, уникаючи багаторазових

звернень до тієї самої дитини;

залучати дітей до активного контролю за мовленням того, хто

відповідає, та оцінювання відповіді мовця;

пропонувати творчі завдання, опираючись на особистий досвід дітей,

використовувати інтерактивні методи розвитку мови дошкільників;

чергувати мовленнєві завдання з іншими видами дитячої діяльності для

збереження інтересу й ініціативності дітей до навчального матеріалу заняття; уникати надмірної захопленості наочністю і ТЗН, що відволікають увагу дітей і стримують мовленнєву активність;

підтримувати увагу дітей різними способами, як-от – переключення

уваги, сюрпризні моменти, проблемні запитання тощо, уникаючи зауважень дисциплінарного характеру;

закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних

видів діяльності у повсякденному житті.